Чому заголовок — не доказ
Заголовок виконує роботу залучення уваги: він стисло подає тему і часто — оцінку. Тому перше правило перевірки: не плутайте заголовок із фактом. Заголовки на кшталт «крок до фальсифікації» чи «найкращий результат» містять судження, а факти — це те, що можна підтвердити документом, записом чи статистикою.
Крок 1. Визначте, що саме стверджується
Розбийте твердження на складники: хто сказав, що саме, коли і де. Виділіть числа, назви установ, посилання на закони. Для кожного складника з’ясуйте, чи його можна перевірити.
Крок 2. Знайдіть першоджерело
Якщо йдеться про закон — шукайте його текст на сайті Верховної Ради; про результати виборів — на сайті ЦВК; про статистику — у Державній службі статистики чи Національному банку; про рішення місцевої ради — на її офіційному сайті. Для медіаматеріалів шукайте оригінальну публікацію, а не передрук.
Крок 3. Визначте дату й контекст
Інформація старіє: цифри бюджету, склад органів і норми закону змінюються. Завжди з’ясовуйте, на яку дату актуальне твердження. Для старих матеріалів використовуйте Wayback Machine: він показує, як виглядала сторінка в конкретний день.
Крок 4. Порівняйте джерела
Знайдіть щонайменше два незалежні джерела, які мають різні інтереси. Якщо повідомлення поширюють лише афілійовані ресурси, будьте обережні.
Крок 5. Відділіть факт від оцінки
- Факт: «Верховна Рада ухвалила закон 23 листопада».
- Оцінка: «закон поганий для регіонів».
- Прогноз: «партія набере понад п’ять відсотків».
Для кожної фрази запитайте: чи можна це перевірити сьогодні, чи лише після події?
Крок 6. Перевірте візуальні матеріали
Зображення й відео можуть бути з іншої події чи роки. Скористайтеся зворотним пошуком зображень, перевірте метадані й поріднить місце зйомки з відомими орієнтирами.
Як користуватися цим архівом
Картки на цьому сайті показують лише те, що збереглося: заголовки й назви розділів. Це відправна точка для самостійної перевірки. Для глибшого дослідження користуйтеся архівами, газетами й офіційними реєстрами.