Засновник та керівник сільськогосподарських підприємств, що діють на території Широківської громади, депутат обласної ради від Опозиційного блоку Геннадій Вікторович Марич розповів про успіхи та досягнення аграріїв, розвитку нашого суспільства, перспектив її розвитку та просто про повсякденне життя
– Геннадію Вікторовичу, як Вам вдається поєднувати керівництво аграрними підприємствами та обов’язки обласного депутата?
– Мені не байдуже місце, де я живу і працюю. Маю певний досвід в аграрному виробництві. Тож добре розумію, якими шляхами необхідно йти, аби місто, село чи громада розвивались. Саме це розуміння, досвід допомагають мені у депутатській діяльності. Чітко бачу на які проєкти необхідно в першу чергу спрямовувати бюджетні кошти, що акумулюються із податків таких же підприємств як наші та людей, що на них працюють. Політика, як відомо, є концентрований вияв економіки, й тому треба дбати про економіку, в її найширшому розумінні.
– Як починалося становлення вашого бізнесу?
– Народився і виріс у сусідньому районі – на Оріхівщині. Після армії закінчив Оріхівський сільськогосподарський технікум, згодом Мелітопольський інститут механізації та сільського господарства. Працював інженером, завідував автогаражем на одному з підприємств. Це були 90-ті роки, коли було важко виживати всім. Після зупинки підприємства залишився без роботи. Зважився на власну справу. Це був 1995 рік. Тож аграрною справою займаюся вже 25 років.
На базі колишньої райсільгосптехніки вдалося створити потужне товариство «Агротех», яке і сьогодні є одним із основних наповнювачів бюджету району. Почали розвиватися. Вирощували сільгоспкультури, зайнялися переробкою: збудували млин, пекарню. З часом почали випускати сільськогосподарську техніку.
Загалом у створених агропідприємствах сьогодні обробляється 17 тисяч гектарів ріллі у трьох районах області – Оріхівському, Вільнянському і Запорізькому.
– Працювати на землях нинішньої Широківської громади Ви розпочали сім років тому. Що вдалося зробити за цей час?
– До Запорізького району переїхав, коли мав вже певний, і доволі успішний, досвід роботи на землі, з чітким розумінням, що господарство — головний помічник у розвитку та розбудові села. Тож не тільки почав розвивати агропідприємство, а й створювати комфорт і затишок. Щоразу, прямуючи в Петропіль, кожного вітають туї, висаджені нашим підприємством. Це відразу створює гарний настрій.
А чистота і порядок – це вже спільна робота місцевої влади, жителів і нас, аграріїв, що активізувалась зі створенням громади.
Як бізнесмен, депутат намагаюсь максимально приділяти увагу тим селам, де ми господарюємо, де працюють і живуть наші люди.
Ніколи не обмежувався проблемами лише своїх господарств. Проблеми території, де працюємо, є нашими проблемами і ми допомагаємо громаді, частиною якої ми є, їх вирішувати.
Ще здавна говорили: краще давати, ніж брати. За цим принципом і живу. Опікуємося проблемами не лише пайовиків, ветеранів та своїх працівників, а й інших селян. Вболіваю за село, яке стало для мене рідним, і доки матиму можливість — допомагатиму.
– Розкажіть докладніше про ваші агропідприємства.
– На землях Широківської громади знаходяться два підприємства – ТОВ «Александр-Агро» в Лукашевому та ПП «Агрофірма «Славутич» в Петрополі та Веселому. Третє підприємство ПП «Світоч» знаходиться у Миколай-Полі (село поруч з Широківською громадою).
Основа нашого виробництва – вирощування сільськогосподарських культур: пшениці, соняшнику, рицини, ячменю, гороху. Трудиться у зазначених господарствах 180 працівників. Це мешканці сіл Лукашеве, Веселе, Петропіль, Августинівка, Відрадне, Миколай-Поле.
У період інтенсивної роботи, наприклад збиральної кампанії, заробітна плата окремих працівників сягає 50-70 тис. грн на місяць. Мінімальна зарплатня – від 10 тис. грн. Не кожен мешканець районних центрів має такий заробіток.
Наші підприємства сплачують близько 15 млн податків протягом року. Із них 7-8 млн – це податок на додану вартість. Мова йде про підприємства, що знаходяться на території громади.
На жаль, розвиваємося не стрімкими темпами. Та все ж рухаємося вперед.
Найцінніше для кожного підприємства – це його люди, його працівники. Моє завдання, як керівника, створювати всі найліпші умови для комфортної роботи. Так було і на початку моєї діяльності як керівника, так є і сьогодні. Для послуг працівників працює їдальня, у приміщеннях є кімнати відпочинку, душові та туалети. Нині обладнуємо спортивний зал.
– До речі, як Ви ставитеся до спорту?
– Позитивно. Перевагу надаю різним видам боротьби: класичній, вільній, дзюдо. Коли навчався в технікумі, діяла експериментальна група, на той час єдина в Україні. До неї набирали дітей для занять спортом. Пощастило потрапити і мені до цієї групи, де займався боротьбою.
Відчуваю справжнє задоволення, підтримуючи нашу футбольну команду, яка бере участь в районних змаганнях. Хлопці вже протягом трьох років успішно виступають. У останньому турнірі стали переможцями – золотими призерами змагань.
Спорт допомагає людині не тільки бути у гарній фізичній формі, посилюється усвідомлення власної сили та здатності досягти тієї чи іншої мети. Спорт відволікає нас від речей, які на нас тиснуть. Хто займається спортом, почувається не тільки здоровішим, а й щасливішим.
– У селах Ви підтримуєте не тільки спорт, разом з громадою опікуєтесь соціальними об’єктами, спільно реалізовуєте проєкти з відновлення вуличного освітлення. Минулого року за вашої підтримки громада збудувала соляні кімнати у Петропільському та Володимирівському навчальних закладах.
– Вже говорив, що агропідприємства — головний помічник у розвитку та розбудові села. Переконаний, що майбутнє України – за селом. І ми маємо його розбудовувати, дбати про те, щоб тут залишалася молодь.
У нас є взаєморозуміння з керівником Широківської громади Денисом Коротенком. Спільне бачення майбутнього. Своє завдання як депутат обласної ради, як бізнесмен вбачаю у допомозі громаді. І коли бачу результат нашої співпраці – щиро радію. Мені імпонує стиль роботи Дениса Олександровича. Він йде назустріч сільгоспвиробникам, підприємцям. У громаді створено сприятливі умови для ведення бізнесу. Це дуже правильно, адже завдання голови – наповнити бюджет, залучити сюди підприємства, які будуть фінансовою основою громади.
Сьогодні сільським жителям, як й іншим землякам доводиться сутужно. Не буває і дня, аби хтось не прийшов до мене зі своєю журбою. Намагаюся допомагати усім у міру своїх можливостей. Використовую для цього різні обласні соціальні програми. Надаю допомогу потребуючим на лікування та інші вкрай необхідні речі.
У багатьох соціальних питаннях маю підтримку органів влади та місцевого самоврядуванням, задля вирішення громадських справ співпрацюю з керівниками бюджетних установ і організацій.
– Яким Ви бачите найближчий стратегічний розвиток своїх виробничих потужностей у Широківській громаді?
– Наші плани – продовжити виробництво і переробку сільгосппродукції. Ми виготовляємо борошно з власного зерна вже понад чотири роки.
Більше двох років робимо пелети та брикети з відходів соняшнику та соломи. Продаємо їх населенню та надаємо своїм працівникам для власних потреб.
У лютому плануємо запустити пекарню, що на в’їзді в Петропіль. Будемо випікати свій хліб та хлібобулочні вироби. Плануємо реалізовувати їх не тільки мешканцям нашої громади, а й у магазинах Запоріжжя та Дніпра.
Пекарня – це не тільки виробництво екологічно чистого продукту, а ще й 50-70 робочих місць для жителів громади, які з’являться вже за місяць.
– Широківська громада у найближчому майбутньому: яка вона, на вашу думку?
– На жаль, не все залежить від нас. Справа в розвитку економіки нашої держави. Якщо війна буде продовжуватись, то нічого гарного не буде. Нам потрібно завершити війну та розвивати економіку. Для бізнесу – це ринки збуту, а для села – це розвиток.
Треба змінювати ставлення до життя. Зрозуміло, це непросто. Необхідно пояснювати людям і показувати власним прикладом, що жити в чистому довкіллі це не тільки важливо, але й приємно. І зміни відбуваються: люди почали ставитись до всього більш дбайливо та працюють із задоволенням.
Вже ніхто не дозволяє собі прийти на роботу у нетверезому стані. Починали з малого: всюди поставили урни для сміття. Кожен став розуміти, що чистота – це його комфорт. Так і в громаді: ставлять сміттєві баки і це привчає людей до порядку.
Візьмемо Петропільську школу. Під час опалювального сезону навчальний заклад споживав багато газу, а це шалені кошти, кошти громади, які раніше ніхто не рахував. Нині модернізували котельню і вона в рази менше споживає ресурсів.
Потрібно все аналізувати, знаходити правильні шляхи вирішення проблем, пояснювати людям свої дії.
Думаю, ми на правильному шляху. Крок за кроком. Кожен у громаді повинен робити свою справу належним чином. Бізнес допомагає наповнювати бюджет громади, а обране керівництво, враховуючи потреби мешканців, правильно розпоряджатися цими коштами.
– Ми спілкуємось з Вами у період зимових свят. Що побажаєте нашим читачам у новому, 2020 році?
– Миру і здоров‘я! Впевнений – злагода, мир, стабільна робота, надійність і впевненість у завтрашньому дні – це основа життя!
Моє кредо, як і більшості моїх колег-аграріїв, – розвиток українського села, збереження нашого коріння, нашої пам’яті й духовності. І це не лише внутрішнє переконання, а постійна праця, спрямована на досягнення мети – господарювати на землі не гірше, ніж у Європі, забезпечити себе необхідними екологічно чистими продуктами, а в селянських родинах створити достаток й добробут. Від душі бажаю, щоб так і було.