Партійці привітали ветерана зі святом Дня Пам’яті та примирення і Дня Великої Перемоги та вручили подарунок з квітами.
Катерина Федорівна народилася в с. Новоспасівка (Осипенко) у 1919 році. В 1934 році закінчила «семирічку» та Бердянську фельшерсько-акушевську школу. В 1941 році, під час боїв Осипенківська лікарня приймала багато поранених бійців. Зі сльозами на очах Катерина Федорівна пригадує як не вистачало перев’язувального матеріалу і працівники лікарні з дому несли різне тряп’я. При звільненні Запорізької області і Криму Осипенківська районна лікарня знову працювала “на фронт”. В 1943 році медики та їх “підопічні” вже були повністю забеспечені всім необхідним. Про нескінченну вдячність медикам бійців можна слухати годинами.
Катерина Федорівна працювала в Осипенківський районній лікарні до 1977 року, звідки і пішла на пенсію. Виростила двох дітей, чотирьох онуків та ростить сімьох правнуків. Живе “на господарстві” одна. В свої 98 років садить-сапає-збирає город, прибирається в будинку і на подвір’ї.
– За годинну зустрічі вона жодного разу ні на що не поскаржилася та декілька раз повторила: “Ніяких заслуг у мене немає, жила і працювала, як усі”, – каже депутат Бердянської райради від Опозіційного блоку Микола Олійник. – Поспілкувавшись із Катериною Федорівною, побачивши її то лукаву, то веселу, то сором’язливу, то задумливу посмішку всі ми отримали неймовірно сильний позитив та наочно побачили, як потрібно жити в нашому складному світі. Щира подяка Вам, Катерино Федорівно, за ваш подвіг, за врятовані життя бійців.