Медична «реформа» — зведення з місць.
Індекс процвітання, що зафіксував падіння рівня української системи охорони здоров’я з 69 місця до 137 серед країн світу з 2012 до 2018 року, схоже, аж ніяк не збентежив керівництво МОЗ. Принаймні, ніхто з вищих медичних чиновників на цей сумний факт ніяк не відреагував. А навіщо? Адже й цікавіші справи є.
Навесні цього року в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун заявила, що флюорографія є неефективною для виявлення туберкульозу. Вона ж кілька днів тому визнала, що епідемія цієї хвороби в Україні все ж є. Причому і в першому, і в другому випадках про це Супрун написала у соцмережах без всяких «задніх думок». У неї таке часто буває. Але ось як сприйняли цю ініціативу на місцях, де звикли вловлювати всяку зміну настрою начальства? Як прямий наказ. І тепер у «пожежному порядку» складаються списки закріплених за сімейними лікарями пацієнтів, які пройшли або не пройшли флюорографію. Ту саму, яку не рекомендувала Супрун. Так як інших показників, які можна було б занести до графи «Боротьба з туберкульозом», головні лікарі придумати не можуть.
Тому почалася «ударна» кампанія у дусі перших п’ятирічок — «Приведи пацієнта на флюорографію!» І напиши звіт. У паперовій, до речі кажучи, (e-Health, ау!) формі. Який потім відправлять тієї, яка флюорографію не визнає. Тільки як це зробити, коли n-пацієнтів вже на заробітках, наприклад, у Польщі, а потрібно 100% виконання — не говорять.
Безсистемна ломка системи, або хаотична псевдореформа. Сімейні лікарі, як правило, мовчки плюються з приводу цих нових ініціатив. А туберкульоз — так, набирає обертів. Незалежно від ФБ-постів Супрун й завзятості головлікарів.
Тільки у цьому році туберкульоз виявили у 20 тисяч українців! А щорічно в країні від туберкульозу вмирають 4 тисячі пацієнтів. І це у ХХІ столітті!
Горе-реформатори! Припиніть, будь ласка, мучити людей! І пацієнтів, і лікарів. Бо не залишиться адже нікого — кого МОЗ лікувати буде? Або ви цього й домагаєтеся?